В анексованому Криму російський суд заочно заарештував на два місяці журналістку Крим.Реалії Алексіну Дорогань. Їй загрожує до 20 років в'язниці. Крім того, російська влада внесла прізвище журналістки до так званого «Списку терористів і екстремістів». У чому Росія звинувачує автора Крим.Реалії? Якими наслідками це може загрожувати? І як за роки анексії Росія побудувала систему переслідування журналістів на Кримському півострові? Про це ведуча Олена Бадюк в ефірі Радіо Крим.Реалії поговорила з самою Алексіною Дорогань і головою правління Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник.
11 серпня журналістці Крим.Реалії Алексіні Дорогань стало відомо про кримінальне переслідування з боку російської влади. У поштову скриньку квартири, де вона проживала свого часу в Криму, надійшли листи про апеляційну скаргу на її заочний арешт. Ці матеріали поштою надіслав адвокат, призначений російським судом.
За словами журналістки, їй нічого не було відомо про це кримінальне переслідування, з нею раніше ніхто не контактував. Як стало відомо з апеляційної скарги російського адвоката, рішення суду про заочний арешт датоване 23 червня цього року.
Стаття, згідно з якою ведеться досудове розслідування, не вказувалася, проте зазначено, що вона «передбачає до 20 років в'язниці». Втім, дослідження матеріалів на російських судових ресурсах показало, що переслідування ведеться за статтею «Організація незаконного збройного формування або участь у ньому, а також участь у збройному конфлікті або військових діях з метою, що суперечить інтересам Російської Федерації».
За даними цих ресурсів, підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив арешт у силі. Також вдалося з'ясувати, що російська влада внесла прізвище журналістки Крим.Реалії до так званого «Списку терористів і екстремістів».
Алексіна Дорогань – ключовий автор розслідувань Крим.Реалії про загиблих російських військових з Криму та баз даних «Груз 200».
Журналістка покинула анексований Крим у серпні 2014 року, офіційно відмовившись перед цим від російського паспорта, який влада Росії нав'язувала кримчанам.
Після виїзду з Криму вона продовжила працювати над кримською тематикою, співпрацюючи з різними медіа. Алексіна зазначає, що матеріали справи їй невідомі, а звинувачення може бути повністю вигаданим.
«Реальність така, що я все своє життя працюю журналістом і крім журналістської діяльності нічим більше не займалася. Всі ці роки, всі 11 років, я висвітлюю політичні переслідування в Криму в першу чергу», – підкреслила Дорогань.
Журналісти – одна з цілей
Заочний арешт і кримінальне переслідування не стали для неї великою несподіванкою.
«Ми всі прекрасно знаємо, що з 2014 року переслідування журналістів є системним в Криму. Це лише питання часу і питання статті, яку російська окупаційна влада буде намагатися застосувати до кожного конкретного журналіста», – сказала Алексіна Дорогань.
Це призначений російськими силовими органами окупаційний адвокат, а не мій адвокатАлексіна Дорогань
Призначений російським судом адвокат, за словами журналістки, раніше працював у прокуратурі анексованого РФ Криму.
«Я підкреслюю, що це призначений російськими силовими органами окупаційний адвокат, а не мій адвокат насправді», – зазначила вона.
Цей адвокат не намагався контактувати з журналісткою, і вона не знає, що конкретно їй інкримінують за 2-ю частиною 208-ї статті Кримінального кодексу Росії.
«Це системна річ, яку роблять навмисно, тобто про заочні арешти не повідомляють людей для того, щоб вони не змогли вчасно зорієнтуватися в ситуації», – каже Алексіна.
У будь-який момент моє прізвище може опинитися в міжнародній системі ІнтерполАлексіна Дорогань
За її словами, подібні справи мають наслідки навіть для тих, хто перебуває за межами Кримського півострова. Росія вносить прізвища до федерального розшуку та міжнародних баз Інтерполу, що створює ризик затримання за кордоном.
«У будь-який момент моє прізвище може опинитися в міжнародній системі Інтерпол як потенційного екстреміста або терориста, і мене можуть затримати на будь-якому кордоні під час виїзду з України», – розповіла Алексіна Дорогань.
Такі ситуації вже були, згадує Алексіна. Місяць тому у Франції так був затриманий Ільнур Шагаєв. Він із сім'єю виїхав із Криму ще до початку повномасштабної війни. В Ірландії отримав тимчасовий захист. ФСБ інкримінує йому зв'язки із забороненими в РФ організаціями. А в 2022 році в Туреччині затримували журналістку Гульсум Халілову.
«Тільки після того, як у справах були задіяні вже українські дипломати, їм вдалося виїхати, і ця ситуація була вичерпана», – зазначила Алексіна Дорогань.
Вона впевнена, що Росія системно використовує цей механізм для внесення політично переслідуваних осіб до бази Інтерполу. Чимало кримчан навіть не знають, що їхні прізвища є в цій базі, каже журналістка.
«Для чого це робиться? Щоб була можливість спробувати екстрадувати до Російської Федерації людину. І там вже застосовувати до неї ці незаконні процеси. Щоб термін можна було перетворити із заочного на реальний», – заявила Олексіна Дорогань.
Журналісти – одна з ключових цільових груп заочного переслідування РосіїОльга Скрипник
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що практика заочних кримінальних справ у Криму не є поширеною, проте існує з перших років російської анексії.
«Це допомагає окупаційній владі обривати зв'язки людей у Криму з людьми на підконтрольній (Україні) території. Журналісти – одна з ключових цільових груп такого заочного переслідування, тому що Росія хоче заблокувати будь-який витік інформації з Криму», – сказала Скрипник.
За її словами, є ризик, що Росія буде частіше подавати політично мотивовані запити до Інтерполу.
«Ми не можемо мати 100% впевненості, що всі країни будуть ігнорувати такий запит. Тому потенційний ризик є, і для цього важливо також звертатися до Інтерполу, щоб розуміти, чи є такий запит щодо конкретної людини», – підкреслила правозахисниця.
Вона радить журналістам і активістам перевіряти своє прізвище в базі Інтерполу перед поїздками за кордон, хоча це не гарантує повного захисту.
«Навіть коли людина подасть запит і отримає відповідь, це не дає гарантії, що завтра ситуація не зміниться», – зазначила Скрипник.
Від зачистки ЗМІ до кримінальних справ
За словами Ольги Скрипник, Росія вибудувала цілісну систему переслідування журналістів у Криму.
«У 2014 році Росії потрібно було фізично зачистити присутність українських журналістів. Після того, як Росія вибудувала свою систему, з 2015 року вона перейшла до фабрикації кримінальних справ», – сказала правозахисниця.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на початок цього року в Криму понад 20 журналістів зазнали переслідувань з боку російської влади.
Троє з них були звільнені у зв'язку із закінченням терміну покарання або в рамках обмінів, станом на лютий цього року. Один з них – фрілансер Радіо Свобода Владислав Єсипенко.
Росія почала затримувати цивільних журналістівОльга Скрипник
За даними правозахисників, у багатьох випадках ув'язнені журналісти піддаються тортурам, їм також часто відмовляють у наданні медичної допомоги.
«Навіть люди, які не були пов'язані з медіа, але намагалися поширювати інформацію, опинилися під переслідуванням. Росія почала затримувати цивільних журналістів, які висвітлювали обшуки або судові процеси», – додала Скрипник.
Кримський переговорний трек
Вона підкреслює, що після 2022 року переслідування поширилися і на звичайних жителів Криму за висловлювання на підтримку України або критику російської армії.
«Система, побудована для знищення журналістики, тепер використовується для того, щоб знищувати будь-які прояви свободи слова», – сказала правозахисниця.
За даними Кримської правозахисної групи, обміни ув'язненими рідко стосуються цивільних осіб з Криму.
Росія стверджує, що це її громадяни, і використовує терористичні статтіОльга Скрипник
«Кримський трек переговорів не є ефективним. Росія стверджує, що це її громадяни, і використовує терористичні статті, щоб ускладнити будь-які переговори», – пояснила Скрипник.
Вона вважає, що необхідно формувати гуманітарні списки для обмінів, включаючи журналістів, жінок, літніх і тяжко хворих людей.
«Важливо, щоб у переговорному процесі з'явилися люди, які страждають від окупації, включаючи кримських журналістів, які досі не потрапляли в такі взаємні звільнення», – сказала правозахисниця.
